В одній з минулих статей ми вже обговорили ступені та ранги в єдиноборствах, в тому числі і в Прикладному Айкідо. А сьогодні детальніше зупинимось на питанні щодо важливості атестації і того, що саме вона дає, окрім, власне, зміни пояса.

Символізм кольору пояса

У світі бойових мистецтв побутує думка, що спочатку ніякого поділу поясів за кольорами не було. Учень просто приходив на заняття з білим поясом, який ніколи не змінювався і не прався. Саме через це з тканиною і відбувалися метаморфози.

Спершу від активних тренувань пояс учня ставав жовтим від поту. І це була перша зміна кольору. Згодом, коли навчальний процес ускладнювався та переходив на новий рівень, пояс ставав червоним від крові. Далі він набував коричневого кольору (кольору запеченої крові, що змішалась із потом). І з часом, через роки тренувань, від їх інтенсивності, пояс ставав чорним.

Але і це не було його фінальною метаморфозою. Згодом верхній шар тканини, який був чорним від кількості та сили тренувань, старів, розсотувався і, як наслідок, відкривався наступний – чистий та білий шар.

Не беремось стверджувати, що ця історія – достовірна, однак, знаємо напевно, що чорний пояс дійсно не змінюється. За його потертістю та зношеністю можна робити висновки, наскільки активно займається і продовжує вдосконалюватись майстер. Але це вже тема для окремої статті, яку ми обов’язково опублікуємо трохи пізніше. А зараз повернемося до кольорових поясів.

Легенди легендами, однак, в сучасному айкідо, як правило, є чітка градація кольорів. Більшість шкіл використовують стандартні кольори:

• білий;
• жовтий;
• помаранчевий (або червоний);
• зелений;
• синій;
• коричневий;
• чорний.

Кожен з цих кольорів має своє значення, наповнене філософським змістом і східними мотивами, що дуже уважні до деталей і рідко роблять щось просто так. Тому кожен пояс особливий і чітко відповідає не тільки фізичному етапу, але й ментальному стану учня, який пройшов ту чи іншу ступінь:

• Білий пояс, логічно, символізує чистий аркуш. Тобто, початок шляху, на який тільки став учень, коли він ще нічого не знає і лишень починає опановувати основи.
• Перший кольоровий пояс – жовтий. Його порівнюють зі світанком, з першими променями сонця та початком нового дня. Коли учень вже опанував базові знання та вміннями і для нього починається шлях в єдиноборствах. І саме початок шляху, як і початок дня, символізує жовтий пояс.
• Помаранчевий або червоний пояс – це наче перший рубікон, який проходить кожен учень на шляху вивчення айкідо. Це колір осені, колір плодів і перших підсумків. Саме так трактують даний етап в єдиноборствах. Коли вже є перші досягнення і результати. Є перші плоди. І тепер час відкрити для себе нові горизонти, поставити нові цілі та рухатися до них.
• Зелений пояс асоціюють з весною. Коли посіяне насіння дає перші паростки. Коли природа поволі прокидається після зимової сплячки, набирається сил і дає сходи.
• Синій пояс, в свою чергу, є символом води і морських глибин. З одного боку, на цьому етапі вивчення вже з’являється гнучкість думок і рухів: їх м’якість і плавність і нестримний натиск стихії. З іншого боку, це відсилання до глибин пізнання, в тому числі самопізнання, що відкриваються перед учнем.
• Коричневий пояс знову “повертає нас на землю” і порівнюється зі стовбуром дерева, корінням та самою землею. Символізм цього пояса в тому, що учень вже стільки часу присвятив тренуванням, що вони вже глибоко пустили в ньому своє коріння і є незмінною частиною життя.
• Чорний же пояс при цьому об’єднує всі кольори, оскільки він одночасно глибина і початок, коріння і нова зоря. Але про чорний пояс, як ми вже говорили, більш детально йтиметься в одній із наступних публікацій. Щоб не пропустити статтю – підписуйтесь на нашу сторінку в соціальній мережі Facebook.

Таким чином, кожен пояс – це не тільки показник рівня того, хто тренується, але і символ, до якого необхідно тягнутися кожному учню, аби щоразу відкривати для себе щось нове.

Етапи навчання та іспити

Будь-який процес навчання в житті так чи інакше розділений на якісь окремі етапи. Чи то школа, чи підготовка до неї. Університет, чи курси підвищення кваліфікації. Вивчення іноземних мов, або ж курси водіння. І такий підхід абсолютно себе виправдовує, адже дає можливість врахувати наступні моменти:

• структурувати систему освіти;
• гарантувати отримання обов’язкового обсягу інформації для кожної з учнівських груп, незалежно від місця та часу навчання;
• допомагає чітко оцінити рівень знань і вмінь людини;
• визначати обсяг знань, який необхідний учневі для освоєння того чи іншого навику.

Насправді, все дуже просто: спершу необхідно вивчити арифметику, потім більш складні математичні прийоми і лише потім переходити до вищої математики. Неможливо обчислити логарифм, або вирішити складне рівняння, коли не знаєш найпростішої арифметики.

З огляду на це, висновок напрошується сам: іспит – це перевірка знань кожного попереднього етапу і обов’язковий елемент не тільки подальшого руху вперед, але і взагалі всього процесу навчання. Адже, якщо, наприклад, на попередньому етапі вивчення були допущені помилки, то це ставить під сумнів подальше зростання і розвиток.

Все це стосується і єдиноборств загалом і Прикладного Айкідо зокрема. Атестація – це певний проміжний підсумок, що дозволяє структурувати та закріпити отримані раніше знання і вміння, для того, аби впевнено рухатись далі.

Психологічний аспект атестації

Не можна забувати і про так би мовити, “нефізичний” вплив атестацій та іспитів на учня. Особливо це стосується дітей. Так, звісно, це стрес і напруга, як на етапі підготовки, так і безпосередньо під час здачі. Але все це допомагає дітям виробити вкрай важливі навички:

• навчитися давати раду своїм емоціям;
• старанно працювати та докладати максимум зусиль, навіть, коли перебуваєш під психологічним тиском;
• не звертати уваги на те, що відволікає і концентруватися на важливому.

Це дійсно дуже важливі та потрібні навики, які знадобляться кожному в подальшому повсякденному житті.

Адже, чим раніше дитина навчиться контролювати себе, тим міцнішим буде фундамент, який згодом дозволить зберігати спокій в стресових ситуаціях вже в дорослому житті, а також допоможе спокійніше почуватись на тих же випускних і вступних іспитах, з якими пов’язане навчання в школі, чи вищому навчальному закладі.

З іншого боку, це дуже важливий момент у розвитку вкрай важливих навичок – визначення мети та цілеспрямованості, адже:

• дитина вчиться ставити перед собою цілі;
• засвоює, що для досягнення будь-якої мети необхідно докладати зусилля;
• усвідомлює, що чим вищий рівень цих зусиль, тим кращий результат;
• ну і навчається після досягнення одних, ставити інші – наступні цілі.

Безсумнівно, це найважливіші навички, які прекрасно розвиваються у тих, хто присвятив себе спорту в цілому і вивченню єдиноборств зокрема. Насправді єдиноборства мають комплексний позитивний вплив на людину. І на фізичному, і на психологічному рівні, і навіть допомагають “відшліфувати” певні ментальні особливості. Але це вже окрема тема, яку ми обов’язково розкриємо в одній з наступних статей. Щоб дізнатися про її вихід, підпишіться на нашу сторінку в Фейсбук.

Відкладений додатковий вплив

Ще один важливий момент, який заслуговує нашої уваги. Людині, за рідкісним винятком, складно оцінити себе. Так само, як і складно оцінити результати своєї роботи, що не виявляються в якихось фізичних речах.

Діти, в даному випадку, не виняток і навряд чи можуть бачити весь ефект від докладених зусиль. Аби зрозуміти, так воно, чи ні, варто запитати себе:

• Чи замислюється дитина над тим, що вона стала сильнішою, а згодом може стати ще сильнішою?
• Чи усвідомлює, що стала більш витривалою, але цю витривалість потрібно постійно підтримувати і розвивати?
• Чи розуміє, що отримала якісь навички і вони відрізняються від тих, які були до початку навчання, але їх теж потрібно відточувати?
• Чи готова вона продовжувати роботу, або вже вважає, що досконало знає все, що необхідно?

І тут справа геть не у віці. Будь-хто з учнів, які тренуються (байдуже, дитина, чи дорослий) може вважати, що він вже вивчив все необхідне, опанував те, що варте його уваги і навіть готовий рухатися далі. Особливо це помітно на початковому етапі навчання.

А ось пояс – його видно, до нього можна доторкнутись, взяти в руки та помацати. Він – матеріально-фізичний прояв старанної роботи і саме той – зрозумілий результат, який бачить не лише дитина, але і її соціальне оточення. Це – певне досягнення, яким можна пишатися. І це дійсно важливо, особливо на початковому етапі навчання.

Адже з кожним новим поясом, з кожним новим іспитом, з кожним наполегливим ​​тренуванням з’являється глибше розуміння необхідності працювати над собою, а також можливість оцінити зміни у власному організмі. З ускладненням прийомів і програм іспитів зростає не тільки технічний рівень самої роботи, зростає і рівень розуміння себе і вміння керувати власним тілом. І тільки через якийсь час дитина починає розуміти, що для досягнення ще більших результатів, їй необхідно докладати ще більше зусиль.

Це, свого роду, спортивний азарт і виклик самому собі. Адже, як ми неодноразово писали і говорили, найважливіший суперник: це ти сам. Бути кращим за себе вчора, бути кращим за себе рік тому і не зупинятись у саморозвитку і самопізнанні.

І все це згодом починає проявлятися не тільки в спорті, але і в інших сферах життя. Адже правила скрізь однакові:

• краще вчишся – більше знань;
• більше знань – вищий рівень;
• вищий рівень – більше благ.

І найголовніше тут – навчитися використовувати наявний ресурс для того, аби зі збільшенням благ не зупинятися в навчанні. Постійне прагнення вперед. До розвитку, самовдосконалення, і як наслідок, поліпшення власного життя.

Саме такий зв’язок вибудовується в процесі навчання. Отримав один пояс, вирішив, що можна задовольнятися цим і перестав рости в даному напрямку. Якщо пішов далі – розвинув ще більше навиків і підвищив рівень. Він, в свою чергу, відкрив для тебе ще більш високий.

І так, допоки не з’явиться розуміння того, що для саморозвитку та самовдосконалення на більш високих етапах вже навіть не потрібні рівні. Саморозвиток, дисципліна і прагнення рухатись далі – стають частиною особистості і незмінним атрибутом життя.

Але це вже більш складний момент, до якого також необхідно дійти. А йти вгору завжди простіше, коли рухаєшся сходинками. Особливо, якщо ти сам будуєш їх на дуже міцному фундаменті. Саме цими сходинками, що символізують ступінь розвитку, і є іспити. При чому іспити, підкріплені регулярною і наполегливою працею.

Тому, коли у нас запитують чи потрібні дитині іспити з айкідо та зміна пояса, ми однозначно відповідаємо “так”. Так само, як і дорослому. Щоб навчитися ставити цілі та досягати їх. Зрозуміти важливість самовдосконалення і розвитку. Для того, щоб рухатися вперед і не зупинятися на досягнутому.

І при всьому цьому ставати сильнішим, бути активним, рухливим і здоровим. Чого ми щиро вам бажаємо.

Якщо у вас є ще якісь питання, чи ви хочете уточнити розклад тренувань з айкідо, або їх вартість, ви можете зв’язатися з нашими тренерами. Всі необхідні контакти можна знайти тут.